Правила запису української мови латинською абеткою

Мотивація

Мета цього проекту – запропонувати простий, логічний, інтуїтивно зрозумілий та несуперечливий набір правил для запису української мови латинською абеткою, спроможний точно передати весь звуковий ряд української мові, та її розмаїття.

Характерною рисою цього проекту є представлення одразу двох, рівноцінних систем запису (диграфічної та діакритичної), що можуть вільно використовуватися в різних сферах, на ряду із кириличною системою, залежно від доцільності чи особистих уподобань користувача. Так диграфічна система може використовуватися для запису доменних імен, електронних адрес чи для набору тексту на клавіатурі що має лише латинські літери. Тоді як діакритична система може бути більш зручною у ручному письмі, офіційних документах, чи при відображення власних назв для покращення їхньої естетики.

Спільна частина

Обидві системи базуються на латинській абетці. Задля простоти, нової української абетки не вводиться. Використовується класична латинська абетка з 26 літер:

A a

B b

C c

D d

E e

F f

G g

H h

I i

J j

K k

L l

M m

N n

O o

P p

Q q

R r

S s

T t

U u

V v

W w

X x

Y y

Z z

Латинська абетка дозволяє відобразити більшість звуків української мови.

Голосні: ‘а’ – A, ‘е’ – E, ‘і’ – I, ‘о’ – O, ‘у’ – U, ‘и’ – Y.

Тверді приголосні: ‘б’ – B, ‘ц’ – C, ‘д’ – D, ‘ф’ – F, ‘г’ – G, ‘х’ – H, ‘к’ – K, ‘л’ – L, ‘м’ – M, ‘н’ – N, ‘п’ – P, ‘р’ – R, ‘с’ – S, ‘т’ – T, ‘в’ – V, ‘з’ – Z.

Та звук ‘й’ – J.

Літери Q, W та X для запису українських слів не використовуються, але вони потрібні для іноземних власних назв, адже ті мають записуватись за правилами країни походження.

Залишається відобразити шиплячі, проривний ‘ґ’, м’які приголосні та йотовані голосні. Для цього застосовуються ті ж літери латинської абетки, але з модифікаторами у вигляді диграфів або діакритиків. Самі модифіковані літери не є літерами абетки.

Диграфічна система

Шиплячі та проривний ‘ґ’ відображаються за допомогою літери модифікатора – H.

Шиплячі: ‘ш’ – Sh, ‘ч’ – Ch, ‘ж’ – Zh.  Проривний ‘ґ’ – Gh.

Звук ‘щ’ складається з двох звуків ‘ш’ та ‘ч’, тому відображається як Shch.

М’які приголосні утворюються додаванням модифікатора J після твердого приголосного.

М’які приголосні: ‘бь’ – Bj, ‘ць’ – Cj, ‘дь’ – Dj, ‘фь’ – Fj, ‘гь’ – Gj, ‘хь’ – Hj, ‘кь’ – Kj, ‘ль’ – Lj, ‘мь’ – Mj, ‘нь’ – Nj, ‘пь’ – Pj, ‘рь’ – Rj, ‘сь’ – Sj, ‘ть’ – Tj, ‘вь’ – Vj, ‘зь’ – Zj.

Йотовані голосні утворюються додаванням J перед голосним.

Йотовані голосні: ‘я’ – Ja, ‘є’ – Je, ‘ї’ – Ji, ‘йо’ – Jo, ‘ю’ – Ju.

Використання J для пом’якшення приголосних, на місці кириличного Ь, є виправданим, оскільки обидва символи мають спільне походження й первісно позначали короткий голосний ‘і’. Це, також, робить запис більш логічним ніж в кириличному варіанті. Так, завдяки запропонованому використанню модифікатора J, варіювання [сь/ся] на кінці дієслів (“вчитись - вчитися”), перетворюється на варіювання [sj/sja] (“vchytysj - vchytysja”), тобто на додавання звуку ‘a’ заради милозвучності, чим воно насправді і є.

Апостроф використовується як і в кириличному запису, а також для відділення літери H після S, C, Z та G, якщо вона не є модифікатором: “М’ясо з’їхало по сходах” – “M’jaso z’jihalo po s’hodah”. Але у випадках, коли використання апострофа неможливе, його можна опустити: “http://novyny.ua/mjaso_zjihalo_po_shodah.html”.

Приклади

Juhym Djjachenko <juhym.djjachenko@poshta.ua>

Kyjiv, Ljviv, Donecjk, Vinnycja, Jalta, Cherkasy, Zaporizhzhja, Ukrajina

Nulj, Odyn, Dva, Try, Chotyry, P’jatj, Shistj, Sim, Visim, Dev’jatj, Desjatj, Odynadcjatj, Dvanadcjatj, Trynadcjatj, Chotyrnadcjatj, P’jatnadcjatj, Shistnadcjatj, Simnadcjatj, Visimnadcjatj, Dev’jatnadcjatj, Dvadcjatj, Trydcjatj, Sorok, P’jatdesjat, Shistdesjat, Simdesjat, Visimdesjat, Dev’janosto, Sto, Dvisti, Trysta, Chotyrysta, P’jatsot, Shistsot, Simsot, Visimsot, Dev’jatjsot, Tysjacha, Miljjon, Miljjard/Biljjon, Tryljjon

Ponedilok, Vivtorok, Sereda, Chetver, P’jatnycja, Subota, Nedilja

Sichenj, Ljutyj, Berezenj, Kvitenj, Travenj, Chervenj, Lypenj, Serpenj, Veresenj, Zhovtenj, Lystopad, Grudenj

Shche ne vmerla v Ukrajini, ni slava, ni volja.

Shche nam, brattja ukrajinci, usmihnetjsja dolja.

Zgynutj nashi vorizhenjky, jak rosa na sonci.

Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci.

Dushu j tilo my polozhym za nashu svobodu

I pokazhem, shcho my, brattja, kozacjkogo rodu.

Діакритична система

Діакритична система запису утворюється з діграфічної шляхом заміни діграфів на латинські літери з діакритичними знаками. Використовуються три діакритичні знаки:

̌ – caron (U+030C) – для позначення шиплячих та проривного ‘ґ’.

́ – acute (U+0301) – для позначення м’яких приголосних.

̈ – umlaut (U+0308) – для позначення йотованих голосних.

Шиплячі: ‘ш’ – Sh – Š, ‘ч’ – Ch – Č, ‘ж’ – Zh – Ž, ‘щ’ – Shch – Šč. Проривний ‘ґ’ – Gh – Ǧ.

М’які приголосні: ‘бь’ – Bj – B́, ‘ць’ – Cj – Ć, ‘дь’ – Dj – D́, ‘фь’ – Fj – F́, ‘гь’ – Gj – Ǵ, ‘хь’ – Hj – H́, ‘кь’ – Kj – Ḱ, ‘ль’ – Lj – Ĺ, ‘мь’ – Mj – Ḿ, ‘нь’ – Nj – Ń, ‘пь’ – Pj – Ṕ, ‘рь’ – Rj – Ŕ, ‘сь’ – Sj – Ś, ‘ть’ – Tj – T́, ‘вь’ – Vj – V́, ‘зь’ – Zj – Ź.

Йотовані голосні: ‘я’ – Ja – Ä, ‘є’ – Je – Ë, ‘ї’ – Ji – Ï, ‘йо’ – Jo – Ö, ‘ю’ – Ju – Ü.

Заміна “J + голосний” на “голосний + umlaut” відбувається тільки якщо перед J нема приголосного. Інакше відбувається заміна “приголосний + J” на “приголосний + acute”. Хоча сполучення “J + голосний” не є справжнім диграфом, адже відображає два звуки а не один, заміна його на “голосний + umlaut” має кілька переваг: скорочує запис, зберігає звичну для українців літеру Ї, й до того ж умляути мають стильний вигляд.

Також в діакритичній системі зникає потреба у використанні апострофа: “М’ясо з’їхало по сходах” – “Mäso zïhalo po shodah”. Тут, у слові “mäso”, однозначно вказані твердий ‘m’ та йотований ‘ä’. Тоді як “мясо” (на російській лад) виглядало б як “ḿaso”, з м’яким ‘ḿ’ та звичайним ‘a’.

Діакритичні знаки є окремими символами, тому модифіковані літери не є додатковими літерами абетки. Діакритичні знаки можуть комбінуватися, наприклад, для позначення м’якого ‘жь’ – Zhj – Ž́: “збіжжя” – “zbizhzhja” – “zbižž́a”.

Приклади

Ühym D́äčenko

Kyïv, Ĺviv, Donećk, Vinnyća, Älta, Čerkasy, Zaporižž́a, Ukraïna

Nuĺ, Odyn, Dva, Try, Čotyry, Pät́, Šist́, Sim, Visim, Devät́, Deśat́, Odynadćat́, Dvanadćat́, Trynadćat́, Čotyrnadćat́, Pätnadćat́, Šistnadćat́, Simnadćat́, Visimnadćat́, Devätnadćat́, Dvadćat́, Trydćat́, Sorok, Pätdeśat, Šistdeśat, Simdeśat, Visimdeśat, Devänosto, Sto, Dvisti, Trysta, Čotyrysta, Pätsot, Šistsot, Simsot, Visimsot, Devät́sot, Tyśača, Miĺön, Miĺärd/Biĺön, Tryĺön

Ponedilok, Vivtorok, Sereda, Četver, Pätnyća, Subota, Nediĺa

Sičeń, Ĺutyj, Berezeń, Kviteń, Traveń, Červeń, Lypeń, Serpeń, Vereseń, Žovteń, Lystopad, Grudeń

Šče ne vmerla v Ukraïni, ni slava, ni voĺa.

Šče nam, bratt́a ukraïnci, usmihnet́śa doĺa.

Zgynut́ naši vorižeńky, äk rosa na sonci.

Zapanuëm i my, bratt́a, u svoïj storonci.

Dušu j tilo my položym za našu svobodu

I pokažem, ščo my, bratt́a, kozaćkogo rodu.

Оновлення від 01.08.2021

̧ – cedilla (U+0327) – для позначення приголосних звуків ‘дз’ та ‘дж’.

У кириличному запису ‘дз’ та ‘дж’ не мають окремих літер, хоч і є окремими звуками, а не дифтонгами. Так ‘дз’ є відповідним дзвінким до глухого ‘ц’ (або ‘тс’), а ‘дж’ дзвінким до глухого ‘ч’ (або ‘тш’). Оскільки ми хочемо позбутись використання диграфів у діакритичному запису, доцільно буде записувати ‘дз’ та ‘дж’ не як Dz та Dž, а як модифіковані C та Č. Тобто: ‘дз’ – Ç, ‘дж’ – Ç̌.

Bç̌ola, Çerkalo, Kynç̌al

В словах де ‘д’ та ‘з’ чи ‘ж’ є окремими звуками, вони мають записуватись окремими літерами.

Vidznaka, Vidžyvšyj

Прості		Шиплячі та ‘ґ’			М’які			Йотовані
A a	‘а’							Ja ja	Ä ä	‘я’
B b	‘б’				Bj bj	B́ b́	‘бь’
C c	‘ц’	Ch ch	Č č	‘ч’	Cj cj	Ć ć	‘ць’
D d	‘д’				Dj dj	D́ d́	‘дь’
E e	‘е’							Je je	Ë ë	‘є’
F f	‘ф’				Fj fj	F́ f́	‘фь’
G g	‘г’	Gh gh	Ǧ ǧ	‘ґ’	Gj gj	Ǵ ǵ	‘гь’
H h	‘х’				Hj hj	H́ h́	‘хь’
I i	‘і’							Ji ji	Ï ï	‘ї’
J j	‘й’
K k	‘к’				Kj kj	Ḱ ḱ	‘кь’
L l	‘л’				Lj lj	Ĺ ĺ	‘ль’
M m	‘м’				Mj mj	Ḿ ḿ	‘мь’
N n	‘н’				Nj nj	Ń ń	‘нь’
O o	‘о’							Jo jo	Ö ö	‘йо’
P p	‘п’				Pj pj	Ṕ ṕ	‘пь’
Q q	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
R r	‘р’				Rj rj	Ŕ ŕ	‘рь’
S s	‘с’	Sh sh	Š š	‘ш’	Sj sj	Ś ś	‘сь’
T t	‘т’				Tj tj	T́ t́	‘ть’
U u	‘у’							Ju ju	Ü ü	‘ю’
V v	‘в’				Vj vj	V́ v́	‘вь’
W w	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
X x	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Y y	‘и’
Z z	‘з’	Zh zh	Ž ž	‘ж’	Zj zj	Ź ź	‘зь’